Меню сайта

ДНУ ім. Олеся Гончара



РЕЖИМ ДНЯ ШКОЛЯРА

Режим дня школяра - це чергування праці і відпочинку в певному порядку. Режим - слово французьке і в перекладі означає «управління». В першу чергу це управління своїм часом. Але в кінцевому підсумку - і своїм здоров'ям і своїм життям.

В режимі школяра має бути все точно розподілено: тривалість навчальних занять у школі та вдома, прогулянки, регулярність харчування, сон, чергування праці і відпочинку. І це не випадкове вимогу. Коли людина дотримується правильний режим, у нього виробляються умовні рефлекси і кожна попередня діяльність стає сигналом подальшою. Це допомагає організму легко і швидко переключатися з одного стану в інше.

Від того, наскільки правильно організований режим дня школяра, залежить стан здоров'я, фізичний та психічний розвиток, працездатність і успішність в школі.

Правильно організований режим дня школяра передбачає:

1. Правильне чергування праці і відпочинку.
2. Регулярний прийом їжі.
3. Сон певної тривалості, з точним часом підйому і відходу до сну.
4. Певний час для ранкової гімнастики і гігієнічних процедур.
5. Певний час для приготування домашніх завдань.
6. Певну тривалість відпочинку з максимальним перебуванням на відкритому повітрі.

Формуючи режим дня школяра враховуйте періоди фізичного розвитку. Для різного віку є свої особливості. В 6-7 років відзначається підвищена чутливість до несприятливих зовнішніх факторів і швидкою стомлюваністю при навчанні. У молодшому шкільному віці тривають процеси окостеніння і росту скелета, розвитку дрібних м'язів кисті і функціональне удосконалювання нервової системи. Вік 11-14 років характеризується різкими гормональними зрушеннями та інтенсивним зростанням. Відбувається швидкий розвиток внутрішніх органів: серце росте швидше, ніж просвіт судин, і виникає юнацька гіпертензія. У 15-18 років відбувається завершення статевого дозрівання, зберігається переважання загального збудження та психічної неврівноваженості. Вдало складений режим дня допоможе вашій дитині подолати труднощі, він буде почувати себе впевненіше, знаючи послідовність дій.

Кожен день школяра повинен починатися з ранкової гімнастики, яка недарма називається зарядкою, так як проганяє рештки сонливості і як би дає заряд бадьорості на весь майбутній день. Комплекс вправ ранкової гімнастики найкраще узгодити з викладачем фізичної культури або педіатром. За порадою шкільного лікаря в гімнастику включаються такі вправи, які виправляють порушення постави. Бажано включати навантаження для тулуба, м'язів рук, ніг, черевного преса і спини, вправи на гнучкість хребта, рухливість кульшових суглобів.

 

Сніданок обов'язково повинен бути гарячим і досить щільним, складаючи чверть добової потреби дитини. Добре підійде для сніданку вівсяна або гречана каша, чай і щось солодке, наприклад сирний сирок. Прийом їжі повинен проходити в тихій, спокійній і доброзичливій обстановці. Не дозволяйте дітям під час їжі читати книги і розмовляти. Другий сніданок дитина отримає в школі.

Повернувшись зі школи, дитина повинна пообідати та обов'язково відпочити. Післяобідній відпочинок складе близько 1-1,5 години, без читання книг і перегляду телевізора. Добре, якщо дитина поспить.

Приготування уроків краще відкласти до 15 - 16 годин дня, відповідний фізіологічного ритму найкращого засвоєння інформації.

Півтора-дві години вільного часу дитина може використовувати для занять за інтересами (читання, малювання, гра, перегляд телевізійних передач та ін). В цей же час дитина відвідує різні секції: спорт, музика, малювання, плавання. Не варто забувати і про прогулянки на свіжому повітрі.

Після вечері настав час прогулянки перед сном.

Дуже важливим фактором в режимі дня школяра є сон. Під час сну знижується діяльність фізіологічних систем організму, і тільки мозок, зберігаючи активність, продовжує переробляти отриману протягом дня інформацію. Гігієнічно повноцінним вважається сон, що має достатню для даного віку тривалість і глибину. Школяр повинен спати не менше 9-10,5 годин. Оптимальним буде сон з 21.00 до 7.00. Дуже важливо, щоб дитина завжди лягав і вставав в один і той же час, тоді буде забезпечено і швидке засинання, і легке пробудження. Перед сном обов'язково слід вмитися, почистити зуби, помити ноги і добре провітрити кімнату.

 
 

Поради батькам

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

 


@ Безпека в Інтернеті @

  Інтернет пропонує дітям і молоді фантастичні можливості для дослідження, зв'язку та творчості в онлайні. Однак із використанням Інтернету пов’язані певні ризики. Зокрема, це вікно у світ, який також належить дорослим і містить матеріали, що не підходять для дітей. Як батьки можуть допомогти дітям мінімізувати ці ризики? На це питання немає однозначної відповіді, адже ризики   варіюються залежно від віку та рівня комп'ютерної грамотності дитини.   Найважливіше — це зробити особисту інформацію на комп'ютері безпечною, тобто захистити комп'ютер від вірусів та регулярно оновлювати програмне забезпечення. Коли мова йде про дітей, ви можете посилити безпеку за допомогою фільтрів та засобів фільтрування вмісту, які є в багатьох програмах. 
Звичайно, важливо, щоб комп'ютерне обладнання було в робочому стані. Однак для дітей і молоді Інтернет є насамперед соціальним середовищем, в якому можна зустріти не лише друзів, а й незнайомців. В онлайні вас можуть образити, ошукати, завдати іншої шкоди. Я вважаю, що найкращим захистом є застосування власного здорового глузду. Дуже важливо проінформувати дітей про небезпеки в Інтернеті, щоб вони поводилися обережно і були готові обговорювати будь-які проблеми, з якими можна стикнутися під час використання Інтернету.
@ 6 правил для батьків @
Інтернет сприяв швидкому стрибку у сфері інформатизації суспільства. Але разом із тим цей ресурс містить багато ризиків. Дізнайтесь про 6 правил, які допоможуть вам захистити свою дитину від небезпек в Інтернеті.
1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.
Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.
Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.
2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.
Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті. 
Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.
Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.
3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр. 
Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.
Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.
Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.
4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.
Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.
5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.
В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.
6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн. 
Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.
 Якщо ви бажаєте детальніше ознайомитись з інформацією, яка запропонована вам, перейдіть на сайт: http://onlandia.org.ua/pages/v_turvallisesti
 

Поради батькам: Як допомогти дитині адаптуватися в новому колективі

 
Навіть доросла людина, відправляючись у перший раз на нову роботу, відчуває деяке хвилювання від майбутньої зустрічі з майбутніми колегами. Що вже говорити про дитину, для якої донедавна світ обмежувався лише родичами і близькими друзями? Як це не сумно, але іноді ми, батьки, самі сприяємо тому, що син або дочка не вміють налаштовувати стосунки з однолітками.
Діти, які ретельно оберігалися і виросли в нескінченній турботі просто не готові до прийняття самостійних рішень. І це не порожні слова: якщо чадо хоче пограти, ми за руки ведемо його до пісочниці і знайомимо з іншими малюками, при першій же сварці в тій же пісочниці першими біжимо на допомогу своєму малюку. Все це незмінно відкладається в підсвідомості дитини, і вона переконується: старші завжди поруч, і боятися нічого.
На жаль, з приходом у дитячий садочок або школу малюка неминуче чекає величезне і, можливо, перше велике розчарування - він більше не центр всесвіту, і постояти за нього абсолютно нікому. Тут недалеко і до стресу. Невипадково багато дітей влаштовують мамам і татам справжні ранкові істерики: "Нікуди не піду!". Але ж усього цього могло б і не бути, якби від початку чадо вчили самостійності. Як це зробити?

Привчаємо до самостійності
1. Дозвольте дитині самій обирати друзів. Навіть якщо якийсь час їй доведеться грати на самоті - нічого страшного. Рано чи пізно вона сама з кимось подружиться.
2. Не намагайтеся негайно вирішити дитячі конфлікти. Нехай вона сама навчиться відстоювати свої інтереси. Втручайтеся лише в крайньому випадку.
3. Під час суперечок не варто постійно приймати сторону свого малюка. Будьте справедливі, інакше дитина вирішить, що їй все і завжди буде сходити з рук.
4. Коли малюк приходить до Вас зі скаргою, не хвилюйтеся і не давайте швидких порад. Сльози від дрібних суперечок загартовують характер. Найбільш правильне рішення в такій ситуації - вислухати та разом подумати над ситуацією, що склалася. Нехай дитина нарівні з Вами шукає шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми.

5. Доручіть малюку певні хатні обов'язки. Наприклад, якщо малюк любить вовтузитися у воді, нехай помиє посуд. Це можна робити починаючи з 3-х років. Просто купіть гарну яскраву губку і піну яка смачно пахне. Таке нехитре заняття дасть маленькій людині можливість відчути, що вона за щось відповідає сама.
6. Також корисно буде подарувати дитині якусь річ зі світу дорослих. Наприклад, термометр. Повісьте його на вікні в дитячій, і нехай чадо щодня повідомляє дорослим, яка сьогодні на вулиці температура.
7. Заохочуйте самостійність у прийнятті рішень. Наприклад, нехай малюк сам скаже, кого він хоче покликати на свій день народження. Не хвилюйтеся, якщо це будуть друзі з пісочниці, а не діти Ваших приятелів. Зрештою, можна покликати і тих, і інших. Головне, щоб малюк відчув, що його думка врахувана.

Всі ці нескладні дії допоможуть дитині відчути себе не тільки частиною сім'ї, а й самостійною, дорослою людиною, готовою приєднатися до нового, ще незнайомого колективу своїх ровесників.
Щоб адаптація до колективу пройшла легко...
Ось і наближається дата, коли дорогоцінне чадо має відправитися вперше у дитячий садочок чи школу. Як зробити так, щоб перші дні в розлуці із сім'єю не стали для дитини випробуванням і не виробили стійке несприйняття до нового місця? 
1. Підготовте малюка до прийдешніх змін.

Це треба зробити першочергово. Для цього поясніть малечі, що таке дитяча установа і навіщо туди ходять діти. Наприклад, у садочок, щоб грати і чекати, поки батьки повернуться з роботи. А в школу, щоб одержувати знання. При цьому намагайтеся створити якомога більш позитивний образ того чи іншого закладу, розкажіть, як там весело і цікаво. Так дитина позбавиться страху, а це вже півсправи!
2. Познайомити малюка з садочком чи школою заздалегідь.
Наприклад, сходіть туди під час денної прогулянки. Можете зайти на територію, щоб малюк на все подивився і трохи освоївся. Тоді йому залишиться лише подружитися з іншими дітями.
Крім того:

- буде плюсом, якщо в колективі, куди піде малюк, вже буде кілька знайомих дітей (наприклад, з тих, з ким він грає у дворі);
- краще заздалегідь пройти медогляд і почати пити вітаміни. Навіть легке простудне захворювання, за яким йде тимчасова відсутність, може нашкодити. Поки чадо буде одужувати, інші хлопці встигнуть подружитися - повернувшись, він знову опиниться "новеньким";
- для першокласника важливо, щоб у нього вже були мінімальні знання за програмою. Вміння читати, писати, рахувати стане плюсом для дитини. Його почнуть поважати однокласники. А значить, проблем зі спілкуванням має не бути.
І пам'ятайте, період адаптації триває до півроку, тому варто набратися трохи терпіння і не квапити події. Адже як відомо, все буває в перший раз!
За матеріалами сайту www.ya-roditel.ru
 


Як уникнути помилок батькам, працюючи над виконанням домашніх завдань? (початкова школа)
Пам'ятка для батьків

1. Виховувати звичку виконувати домашнi завдання систематично.
2. Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 - 2 години пiсля шкiльних занять. Оптимальний час — з 15.00 до 17.00.
3. Привчати дитину сiдати до роботи без нагадувань.
4. Навчити дитину користуватися годинником. Показати, як за годинником робити перерви (10 - 15 хв) для активного вiдпочинку i знову сiдати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно вiд того, можете ви їй придiлити увагу чи нi.
5. Навчити дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.
6. Навчити видiляти головне й другорядне, умiти зосередитись на головному.
7. Не забувати нагадувати учневi повторити правила, якi вивчали на уроках.
8. Виховувати у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб — порiвняння сьогоднiшнього рiвня виконання з учорашнiм. Акцентувати увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.
9. Не порiвнювати результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!
10. Не забувати вiдзначити стараннiсть дитини. Не створювати "хронiчний дефiцит похвал" через те, що дитина одержує нижчий бал замiсть очiкуваного високого.
11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 - 3 разiв на тиждень.
12. Перевiряти — не значить "робити замiсть": нiколи не пiдказуйте дитинi готових рiшень.
Примiтка
Пам’ятайте, що телевiзор — ворог № 1 успiшного навчання. Не потрiбно вмикати його ранiше, нiж будугь виконанi усi завдання. Якщо дитина дивиться телевiзор пiд час денного вiдпочинку, то їй буде важко зосередитися. Бажано дозволяти дивитися тiльки дитячi передачi.

Профиль

Національна дитяча гаряча лінія


1 2 3 ... 33 34 »

"Третє вухо" Випуск 4

 
Подробнее

"Третє вухо" Випуск 3

 
Подробнее

День Гідності та Свободи

 
Подробнее

Шляхами героїв

 
Подробнее

Концерт до Дня вчителя

 
Подробнее

"Третє вухо" Випуск 1

 
Подробнее

"Справжні Козаки"

 
Подробнее

Олімпійський урок

 
Подробнее

Інтелектуально-спортивна вікторина

 
Подробнее

Ранкова зарядка для початкових класів

 
Подробнее