Меню сайта

 

  

НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА?

Зважитися на візит до дитячого психолога непросто. Багатьом батькам здається, що звернутися за допомогою, – значить визнати себе (як вихователя) невдахою, а це дуже болісно. Психолог представляється їм не просто експертом, а таким собі «правильним» батьком, який обов'язково стане критикувати і засуджувати за помилки. Хоча насправді професіонал цього ніколи не робить. Його завдання – підтримати батьків, допомогти почути дитини, розібратися в тому, що відбувається. Адже у дорослих є досвід тільки їх власного дитинства, часто не самий вдалий, і їм не завжди просто зрозуміти свою дитину.
     Психолог виконує роль перекладача для батьків. Сьогоднішні мами і тата часто настільки занурені у свої робочі проблеми, охоплені турботою про майбутнє, що в них не залишається часу на те, щоб вислухати своїх дітей. Замість цього вони видають готові фрази: «Та що з тобою відбувається?» або «Адже ти вже дорослий!» Як раз тут дитячий психолог може пояснити батькам, що ховається за симптомами, які демонструє їх дитина. І тоді замість запитання психолога «Що я повинен сказати своїй дитині?» виникає інше питання: «Що своєю поведінкою моя дитина прагне сказати мені?»
З якими проблемами звертаються до дитячого психолога та чим він може допомогти і що може зробити для дитини?
     Спектр звернень дуже широкий: це і затримки розвитку, і випередження розвитку. Це складання програм розвитку, взаємини між братами – сестрами, батьками і дітьми, затримки мовного розвитку, дитячі кризи, агресія, гіперактивність, невпевненість у собі, адаптація до дитячого садку та школи, страхи. Та навіть такі проблеми, як привчання до горщика, проблеми з їжею, безпричинні сльози.
У чому відмінність дитячого психолога, від психолога, який працює з дорослими? 
      Насамперед, дитячий психолог знає специфіку дитячої поведінки та реагування, знає про те, що з дитиною може не вийти прямого діалогу як з дорослою людиною, що діалог може бути опосередкованим через іграшки, казки, малюнки. Робота з дітьми проводиться в ключі арттерапії, казкотерапії, пісочної або ігрової терапії.
      Дитячі психологи можуть поєднувати в собі і клоуна, і друга, і терапевта. Працювати з дітьми набагато цікавіше та ефективніше, ніж з дорослими, і, в той же час набагато відповідальніше. Діти дуже довіряють психологу важливо не завдати їм шкоди, так як, якщо вони довіряють дорослому, то й вірять усьому, що він з ними робить.
    Перш ніж записати на прийом дитини, має сенс проконсультуватися самому. Поговорити зі спеціалістом, описати симптоми які вас турбують, їх вплив на вас, на сім'ю. Є речі, про які можна говорити тільки зі сторонньою людиною: наприклад, що ця вагітність не була бажаною, що відносини в парі не дуже гарні... Батькам буває дуже важко допомогти своїй дитині, підтримати її, якщо вони самі страждають від почуття провини. Саме тому спочатку варто розібрати свої власні проблеми, щоб потім успішніше виконувати батьківську роль.
     Своєчасне звернення до дитячого психолога не тільки економить час і сили, але і дає можливість батькам знову знайти упевненість. Звільняється ресурс сім'ї для того, що б всім разом пройти непростий етап. Назавжди уходить тривога та смуток. Приходить розуміння, а з ними і радість від спілкування з дитиною.
    Таким чином, підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що не треба соромитись звертатися до дитячого психолога. І якщо ви помітили, що ваша дитини стала капризною або агресивною, що в неї є певні страхи або вона має проблеми спілкування з однолітками, то негайно зверніться до дитячого психолога, і він допоможе вирішите всі питання, а ваша дитина буде почувати себе впевнено в любій ситуації.

 

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

1. Дорогі батьки, пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчитъ мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.

2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити. 

3. Моі ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча. 

4. Мої почуття ще недозрілі. Прошу, будьте чутливими до моїх потреб, не нарікайте на мене цілий день. 

5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте и оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки. 

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житі. 

7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням. 

8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого. Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному у цьому безмежному світі. 

9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки. 

Любі мої, я вас дуже-дуже люблю!!! Покажітъ мені, що ви любите мене також.

 

Групове спілкування підлітків

У підлітковому віці ставлення школярів до навчальної діяльності зазнає серйозних змін. Перш за все знижується їх навчально-пізнавальна мотивація.

Придбання знань вже не підтверджується безпосереднім інтересом підлітків до навчання, як це було в початковій школі, і навчання нерідко перетворюється в нудний, обтяжливий обов'язок.
Для того щоби підліток ставився до навчання більш усвідомлено, знання, які він одержує у школі, повинні мати для нього особливе значення. На жаль, навчання для багатьох школярів, навіть старших і випускних класів, є не особисто значущою метою, а нудним обов'язком, якого хочеться якнайскоріше позбутись. Ми спостерігаємо негативну емоційну сферу, яка тягне за собою певні порушення психічного здоров'я. У результаті учні, які багато вчаться, більшою мірою підлітки, ставляться до навчальної діяльності формально, не прагнуть високих результатів, не реалізують свій потенціал.
Допомогти підліткам перестати бути пасивними споживачами освітніх послуг, стати активними свідомими учнями, ставитись до навчальної діяльності як до дуже значущої може психологічний супровід формування, розвитку, самовдосконалення, самовиховання особистості, готової жити в новому тисячолітті.
Особистість, яка формується, - це не просто об'єкт яких-не будь дій, а активний суб'єкт саморозвитку. І особливо важко розв'язується це питання в підлітковому віці, коли коло спілкування розширюється, іде пошук нового, пошук самого себе.
Підлітки значну частину часу проводять у спілкуванні з однолітками.

Відомий психолог Л.Божович відзначає, що якщо в молодшому шкільному віці основою для об'єднання дітей є спільна діяльність, то в підлітків, навпаки, привабливість занять та інтереси визначаються в основному можливістю широкого спілкування з однолітками. Саме в такому середовищі закладаються та формуються основи того ставлення до життя та інших людей, які згодом будуть визначати обличчя світу.
Закритість і монологічність нашої шкільної освіти, де учню відводиться тільки пасивна роль, а активність, як і раніше, у руках педагогів, призводить до загострення та наростання конфліктних і стресових ситуацій, невміння взаємодіяти з оточуючими, зниження мотивації до навчання. А впровадження нових технологій, орієнтованих на особу, на ненасильницьку взаємодію, на розвиток пізнавальної активності, комунікативності, самостійності, ініціативи, безпосередню діють на розвиток етичної самосвідомості, творчої активності підлітків.
Ефективність різних форм групової активності виправдовує співпрацю, що подобається учням, вносять дух творчості в освітній і виховний процес, дозволяють вирішувати багато проблем. Тому вчителі, які перевагу традиційно віддають фронтальній та індивідуальній формам роботи при організації навчальної співпраці, повинні доповнювати її різними колективними формами. З їх допомогою можна моделювати процес групового спілкування та стимулювати розвиток необхідних для людини якостей. Організація групового спілкування в умовах школи може відбуватись через різні форми групової активності: дискусії, диспути, рольові ігри, брейнстормінг тощо.
Будь-яке спілкування партнерів припускає їх певну єдність у вигляді зацікавленості кожного в розвитку теми розмови зі своїми партнерами. У протилежному випадку суб'єкти не захочуть спілкуватись, не зможуть спілкуватись і їм нічого буде сказати один одному, що в результаті може виразитись не розумінням один одного, яке в більшості випадків переходить у конфлікт. Ось чому єдність, взаєморозуміння, зацікавлене спілкування допомагають уникнути конфліктів. А управління конфліктами, як нам відомо, це запорука успішного психічного й фізичного здоров'я.
У школах педагоги неврегульовану групову мову кваліфікують як «галас» і прагнуть негайно усунути всілякого роду прояви стихійної мови. Масовий, груповий характер - це основна межа групової мови. Можна сказати, що групова мова є полілог-розмовою між кількома особами, при якому, проте, усі співбесідники чують і розуміють один одного.
Полілог - це невипадковий обмін репліками. У ньому відбувається реалізація внутрішнього світу кожного його учасника через процеси говоріння-слухання та невербальної поведінки. Групове спілкування можна розглядати як системний процес, що має, принаймні, два рівні організації: індивідуальної поведінки й міжіндивідуальної взаємодії, де надзвичайно своєрідно та глибоко поєднується індивідуальне начало з колективним.
Самосвідомість (ставлення до своєї поведінки, відчуттів і думок як до чогось зовнішнього) виникає не раніше певного віку, приблизно до 13-15-ти років. У цьому віці має сенс говорити дитині, що її характер та особистість (її «я») - не одне й те ж. Через спілкування з однолітками, самопізнання підліток починає усвідомлювати, що немає поганих і добрих характерів. Є люди, які вміють використовувати свій характер у своїх цілях, і є такі, які не хочуть знати себе й бояться себе, залишаючись невдахами. Слід прийняти свій характер, подружитися з ним і ставитись до нього як до інструменту спілкування зі світом.
Підліток у спілкуванні набуває досвід комунікативності організаторських здібностей. Він стає все більш упевненим у собі, успішним. І тоді в нього знижується тривожність, з'являються відчуття комфортності, позитивні емоції. Іде активне соціальне становлення підлітка, міняється характер взаємостосунків між учнями, з'являється доброзичливість, дружелюбність. Ці ефекти призводять до формування фізично й духовно здорової особистості, здатної в подальшому вдосконалюватись і розвиватись.
Автор: В. Хрістофорова

 


5 заповідей для учнів та їхніх батьків

Мабуть кожні батьки хвилюються через те наскільки успішним буде навчання їх чада у школі. Не має значення, чи пішла дитина перший раз до школи, чи вже навчається, батьки повинні завжди брати участь у процесі навчання дитини. Вони повинні бути відкритими до зауважень вчителя, та чуйними до дитини. Для того, аби у дітей не було проблем у школі батькам разом із вчителями необхідно з перших класів навчити дитину основним правилам поводження у школі та на уроках. Ось основні з них:
1. Дитина повинна вміти на уроці не відволікатися й уважно слухати вчителя. Погодьтеся, якщо дитина розмовляє з сусідом під час пояснення навчального матеріалу, то мало хто залишить цей факт без уваги. У цей момент учень збиваєте вчителя, а іншим дітям заважає зосередитися на поясненні, не кажучи вже про те, що дитина сама втрачає важливу інформацію. У подібній ситуації правильним буде підійти до вчителя після уроку і вибачитися.
2. Важливо пояснити дитині, щоб вона не соромилася звернутися за допомогою до педагога, якщо вона не до кінця розібралася в учбовому матеріалі. Дитина повинна усвідомити, що немає нічого ганебного в тому, щоб показати, що, їй щось не зрозуміло, тим більше, що тим самим вона демонструє зацікавленість в отриманні нових знань. Гірше буде, якщо учень не засвоїть базових понять, це призведе до того, що нерозуміння предмета буде рости як сніжний ком і розплутати цей клубок провалів у знаннях буде з часом дуже складно.
3. Не зловживайте довірою вчителя. При чому це стосується як учнів так і батьків. Придумуючи щораз нову причину, чому не вивчив урок, учень ризикує уславитися брехуном і втратити повагу і довіру вчителя. Трапляється, що і батьки можуть говорити не усю правду вчителеві, наприклад про те, чому дитина не прийшла до школи. Звісно краще завжди говорити правду адже, краще гірка правда, ніж солодка брехня.
4. Учень повинен намагатися сумлінно виконувати шкільні вимоги. Зриваючи урок, або пропускаючи заняття, дитина ризикує серйозно ускладнити своє шкільне життя. Подібну поведінку вчитель може розцінити, як оголошення війни, і хто вийде з цього протистояння переможцем, гадати не варто.
5. Не забувайте, що вчитель теж людина. У вчителя як у всіх можуть бути неприємності або боліти голова. Ставтеся до викладача з розумінням, адже Ваш вчитель теж може бути чиєюсь мамою чи бабусею. Уявіть, що Вашим близьким кожен день хтось на роботі псує настрій.
Як бачимо, успішне навчання у школі залежить не лише від дітей, а й від батьків.
Батькам варто, час від часу навідуватися в школу, а якщо такої можливості немає, то попросити дозволу по телефону цікавитися успіхами свого чада. Необхідно також особисто познайомитися з викладачами своєї дитини. З тим учнем, за якого хвилюються батьки, педагог навряд чи стане конфліктувати. А гарні відносини учня та його батьків з вчителями - це вже половина успіху.
Сподіваємося, що наведені вище поради допоможуть Вам та Вашим дітям у навчанні, а воно в свою чергу буде в радість як школярам, так їх батькам.
За матеріалами сайту http://neuch.org

Профиль

1 2 3 ... 33 34 »

Допоможи рідній школі !!!

 
Подробнее

ТЕЛЕФОНИ чергових служб при виникненні надзвичайних ситуацій

 
Подробнее

Прописи літер української абетки для дітей

 
Подробнее

День фізичної культури і спорту України

 
Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня
Подробнее

Міжнародний день грамотності

 
Подробнее

ЗАВАНТАЖУЙ ПІДРУЧНИКИ ДЛЯ ШКОЛИ

 
Подробнее

Свято в школі

 
Подробнее

Зі Святом - 1 Вересня!

 
Подробнее

Всесвітній день протидії торгівлі людьми

 
Подробнее